У ДОБРУ ПУТЬ, ДОРОГІ ВИПУСКНИКИ!

Училище – це коли ти вже не зовсім дитина, але й не дорослий. Це коли з тобою

панькається не лише класний керівник, а й майстер, і вони ж – вчать тобі умурозуму

сьогодні, і на майбутнє також, і ти маєш змогу все ще почуватися малечею, за яку несуть

відповідальність дорослі. Хоча ти вже й обрав просію, без якої людство не в змозі

проіснувати ані дня: малярштукатурлицювальник чи сантехнік – не престижні

спеціальності?! А від ві розпочніть у хаті ремонт, чи хоча б тиждень поживіть із трубою, що

протікає... А без майстра з ремонту автомобілів чи холодильників – куди? Чи куди й як –

без пекарів або перукарів?! – Ото ж бо!

Взагалі ж у Центрі – величезна кількість спеціальностей. І за три роки для багатьох дітей

він не лише ставши справжнім будинком (а тут навчається багато дітейсиріт!), але й стартовим

майданчиком для удосконалення власної майстерності: у скількох конкурсах вони приймали

доля, і не лише в училищних, а й у міських, і навіть всеукраїнських! А скільки з цих учнів

планують далі навчатися у вищих навчальних закладах!

А поки що – для них в останнє на училищній лінійці винесли прапори України, містагероя

Одеси та Одеського центру ПТО, і лунав державний гімн саме тут в останнє, і в останнє –

найкращі учні (а їх у кожній групі було чимало) отримали грамоти від адміністрації

училища, і пісні від молодших курсів та побажання від викладачів у добру путь – також на

випускній лінійці були останніми для груп No 42 (малярштукатурплиточник), No 43

(слюсар з ремонту автомобілів, електрозварник ручного зварювання), No 44 (оператор

комп'ютерного набору, конторський службовець (бухгалтерія), No 45 (кухар, кондитер), No

40 (муляр, монтажник, електрозварник ручного зварювання), No 6566 (штукатур,

плиточниклицювальник), No 6768 (перукар, модельєр), No 5960 (штукатурлицювальник

плиточник, інклюзивна група з учнями із порушенням слуху), No 6364 (електрозварник

ручного зварювання), No 7 (секретар, конторський службовець (бухгалтерія), No 11

(конторський (офісний) службовець (бухгалтерія).

Випускники виходили урочисто під святковою аркою із різнокольорових кульок, яку

тримали першокурсники, – і кожен мав на прощання відломити від розкішного, спеченого

вихованцями училища, короваю, якого тримав директор Центру Сергій Борисович

Сущенко.

Про кожну групу знайшлося чимало добрих слів. Так, наприклад, група 42 була визнана

кращою у 20132014 навчальному році, а її учень Валерій Проданий на протязі усіх трьох

років навчання був незмінним ведучим в усіх заходах Центру та учасником усіх концертів

та святкових урочистостей. А дівчата з групи No 7 не лише одностайно визнані найгарнішим

учнівським колективом, а й талановитим та дружнім, так що майстер групи Лариса

Олександрівна Полоз ледь стримувала сльози і стверджувала, що таких чудових зірочок в

одній групі в неї ніколи не було. До речі, одна з них – юна Аня Абусерідзе – визнана

гордістю Центру, яка постійно займала перші місця в олімпіадах та різноманітних

конкурсах, а наостанок навчання виборола призові третє місце у всеукраїнському етапі

Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика. Також нинішні

випускники приймали участь у різноманітних благодійних акціях (проводили ремонті та

прибирання общественных та соціальнозначимих об'єктів, відвідували дитячі будинки), у

конкурсах професійної майстерності, у спортивних змаганнях.

Грамоти отримали не лише діти, але й їхні батьки та опікуни – за гарне виховання та за

допомогу адміністрації Центру в організації різноманітних заходів. І, звичайно ж, були

відмічені адміністрацією викладачі, які вкладали у виховання та навчання своїх підопічних

душу та знання.

Наприкінці урочистостей такі гарні парі виконували прощальний вальс, такими

зворушливими здалися різнокольорові повітряні кульки, випущені із мріями про майбутнє

на волю, що ніхто з присутніх не міг залишатися байдужим до цієї урочистої миті – ані

родичі та друзі випускників, ані викладачі, і, зрозуміло, – ані самі винуватці свята

останнього дзвінка, причому, не лише тендітні дівчата, але й мужні хлопці.

А під останню пісню із словами «Ми бажаємо щастя вам!» яку щиро виконували дівчата

першокурсниці Настя Болігар та Настя Різниченко, випускники не поспішали розходитися, і

користуючись останніми хвилинами у рідному Центрі, фотографувалися на згадку із

улюбленими викладачами та друзями.