120 років від дня народження Леоніда Утьосова

У березні відзначаються дві дати, пов'язані з ім'ям чудового одесита.

відомого та улюбленого багатьма артиста Леоніда Йосиповича Утьосова. Причому, в

цього року відзначається ювілей – 120 років від дня його народження.

Досі ми із задоволенням дивимося комедію, де знявся Утьосов з усім

своїм оркестром – «Веселі хлопці», які досі звучать і користуються

популярністю пісні з його репертуару – «Серце, тобі не хочеться спокою», «Легко

на серці від пісні веселої», «Дорогі мої москвичі», та багато інших. Леонід

Утьосів один із перших, хто почав у Радянському Союзі грати джаз, перший на пісню

«Пароплав» зняв невеликий відеофільм, який можна вважати першим

радянським відеокліпом.

Він народився 21 березня 1895 року в Одесі у небагатій багатодітній родині,

навчався у комерційному училищі, але у чотирнадцять років був із нього виключений. Тим

не менш, він не сумував, і хоча ніколи не був у театрі, йому дуже подобалося

влаштовувати різні уявлення, тож навіть якийсь час він працював

гімнаст у бродячому цирку. У 1912 році почав працювати у Кременчуцькому театрі,

і тоді майбутній класик радянської естради ще носив прізвище Вайсбейн.

Артисти часто вигадують собі звучні, гарні псевдоніми, ось і цей

артист-початківець вирішив взяти собі нове ім'я, що запам'ятовується, причому, він

хотів вибрати таке, щоб ні в кого не було схожого. Так він і став Леонідом

Утьосовим.

1917 року він посів перше місце на конкурсі куплетистів, виступав у театрах

Одеси потім поїхав до Москви, де створив свій джазовий оркестр. Леонід Утьосов

був не тільки виконавцем пісень, а й керівником великого колективу,

диригентом, оповідачам. Як справжній одесит, він завжди жартував, і його

виступи мали велику популярність.

Коли почалася Велика Вітчизняна війна, Леонід Йосипович зі своїм

колективом підготував для бійців передового фронту спеціальну програму

«Бий ворога!». За перший рік війни оркестр дав понад двісті концертів на

заводах, кораблях, у діючій армії. Солдатам полюбилися пісні в

виконанні Утьосова «Жди меня», «Одесит Мишко», сатиричні

антифашистські частівки «Гадам немає пощади!». За свою діяльність під час

війни Утьосов отримав медалі «За доблесну працю у Великій Вітчизняній

війні» та «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні», а також два

Орден Трудового Червоного Прапора. Після війни Леонід Утьосов продовжував

активно виступати, вигадуючи оригінальні виступи, багато знімався на

телебачення. Він перший із естрадних артистів отримав звання Народного артиста

СРСР. Помер Леонід Йосипович Утьосов 9 березня 1982 року, похований у Москві.

В Одесі Трикутний провулок біля знаменитого Привозу, де він жив,

перейменовано на провулок Утьосова, а на вулиці Дерибасівській встановлено пам'ятник

чудовому одеситу.