«Технологія та моделі педагогічного супроводу учнів із порушеннями слуху в умовах інклюзивного навчання професійно-технічних навчальних закладів»

«Технологія та моделі педагогічного супроводу учнів із порушеннями слуху в умовах інклюзивного навчання професійно-технічних навчальних закладів»

«Технологія та моделі педагогічного супроводу учнів із  порушеннями слуху в умовах інклюзивного навчання  професійно-технічних навчальних закладів»
Учні із порушеннями слуху є найменш чисельною категорією учнів, які інтегровані до професійно-технічних навчальних закладів. Це єдина категорія учнів із особливими освітніми потребами, що, зважаючи на позицію Всесвітньої Федерації Глухих,

10.01.17

зазначена в окремому пункті Саламанської

Декларації (1994).

Йдеться про те, що основою успішної інтеграції цих учнів у навчальний

процес є забезпечення безбар’єрної комунікації і взаємодії відповідно до

особливих освітніх потреб. У цьому контексті проблема педагогічного

супроводу, як засобу забезпечення особливих освітніх потреб учнів із

порушеннями слуху, є актуальною для сучасної педагогічної науки.

Здатність особистості адаптуватися до соціального середовища є однією із

запорук її успішного входження в колектив, а як наслідок – внутрішнього

комфорту. Освітній інклюзивний простір стає доступним для таких дітей, адже

право на рівний доступ до якісної освіти та навчання в умовах ПТНЗ – це право

всіх дітей.

Інтегрування учнів із порушеннями слуху в професійно-технічні

навчальні заклади - це процес, який набуває усе більшого розповсюдження в

освіті. Відтак, можна стверджувати, що інтеграція - це закономірний етап

розвитку системи інклюзивної освіти, який пов'язаний з переосмисленням

суспільством і державою ставлення до осіб з особливими потребами, з

визнанням їхнього права на одержання рівних з іншими можливостей в різних

галузях життя, в тому числі й освіті.

Залучення учнів із порушеннями слуху до діяльності в колективі

здорових однолітків сприяє розвитку у них самостійності, впевненості,

сміливості, інших особистісних якостей. Суспільство зобов’язане дати

можливість кожній дитині, незалежно від її потреб та інших обставин, повністю

реалізувати свій потенціал, приносити користь суспільству і стати повноцінним

його членом. Водночас наше сьогодення – це зміна ціннісних орієнтацій в

освіті, визначення розмаїття кожної дитини, обумовлене зміною освітньої

парадигми на гуманістичну – „освіта для всіх, ПТНЗ для всіх”.

Практична значущість і недостатня наукова розробленість проблеми

запровадження інклюзивної освіти в професійно-технічних навчальних

закладах області з використанням ефективних технологій і моделей специфіки

підготовки педагогічних працівників до роботи в нових інтегративних умовах

зумовили вибір теми дипломної роботи та її завдання.

Впровадження інклюзивного навчання в систему освіти України є

відображенням об'єктивних вимог, які висуваються демократичним

суспільством, що має на меті забезпечити право на освіту всім своїм

громадянам в тому числі людям з особливими освітніми потребами. Цей процес

носить інноваційний та творчий характер, тому що пов'язаний з постійним

пошуком більш досконалих і, як наслідок, більш ефективних способів

організації навчання з врахуванням особливостей освітніх потреб його

учасників. Впровадження чіткості і структурованості технології та моделей в

практику інклюзивного навчання забезпечить уникнення методу «проб та

помилок» при роботі з учнями з особливими освітніми потребами. Без знання

технологічних підходів, принципів та конкретних методик роботи з учнів із

порушеннями слуху неможливі планування, організація та здійснення

інклюзивного навчального процесу.

Технологічно підготовленому фахівцю значно легше освоїти професійну

специфіку роботи з учнями із порушеннями слуху та ефективно виконувати

свої професійні функції. Говорячи про технологізацію інклюзивного процесу в

цілому, можна сказати, що в багатьох його напрямах вже визначені певні

алгоритми на відповідні технології, процес розширюється та вдосконалюється і

тут головне запровадити системність, послідовність та наступність.

Організація діяльності інклюзивного навчального закладу

Професійно-технічним навчальним закладам необхідно знаходити шляхи,

які б забезпечували успішне навчання всіх дітей, включаючи дітей з

порушеннями слуху.

Проблема, яка стоїть перед інклюзивним навчальним закладом, полягає в

розробці особистісно-орієнтованих педагогічних методів, які б забезпечили

успішне навчання всіх дітей.

Основний принцип інклюзивного навчального закладу полягає в тому, що

всі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим,

не дивлячись на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними.

Інклюзивні навчальні заклади мають визнавати і враховувати різноманітні

потреби своїх учнів шляхом узгодження різних видів і темпів навчання, а також

забезпечення якісної освіти для всіх шляхом розробки відповідних навчальних

планів, запровадження організаційних заходів, розробки стратегії викладання,

використання ресурсів і партнерських зв’язків зі своїми громадами.

Освітні аспекти навчання студентів з особливими потребами, як одного із

аспектів інклюзивної освіти в умовах професійно-технічного навчального

закладу, досліджували такі науковці як: Пащенко О.В., Гриценог І.А., Софій

Н.З., Вайнола Р.Х., Сергеєва Л.М., Замша А.В., Кольченко К.О., Конопліцька

Д.Л., Королюк Н.П., Купрєєва О.І., Мазарська Г.Є., Нікуліна Г.Ф., Родименко

І.М., Шевченко Г.П., Крсек О.Є. та ін.

Соціальний супровід дітей з особливими потребами досліджували:

Дроздова Л.М., Кокарева А.М., Колупаєва А.А., Песоцька О.П., Сергієнко Г.О.,

Таланчук П.М., Тюптя Л.Т., Урядова Л.О., Шиян В.М., Дубич К.В. та ін.

Інформаційно-технічна революція, що охопила всі сфери діяльності,

перетворилася в глобальний прискорювач соціально-педагогічного прогресу,

підвищення рівня освіти та якості життя дітей з особливими потребами.

Інновації у вигляді технології та моделей інклюзивного навчання, які сьогодні

супроводжують систему освіти здійснюють серйозний вплив на характер

педагогічних процесів, професійних стосунків, їх удосконалення та

гармонізацію. Особливу актуальність ці технології та моделі набувають в

сучасній Україні, коли йдуть докорінні зміни в сфері інклюзивного навчання

учнів із порушеннями слуху. В педагогічній діяльності йде процес відмови від

багатьох стереотипів часів Радянського Союзу, коли існувала тенденція, що

дітям з особливими потребами достатньо державної допомоги, а освіта зовсім

необов;язкова.

Розроблення та освоєння технології та моделей інклюзивного навчання в

педагогічній сфері діяльності, їх послідовне застосування на практиці являється

важливою вимогою професійної педагогічної роботи в організації інклюзивного

навчання в системі освіти України.

Інклюзивна освітня технологізація - це процес оптимізації освітнього

простору, трансформація його розбалансованості та активний вплив на

розвиток освітніх систем шляхом використання технологій інклюзивного

навчання.

Для того, щоб педагогічні працівники, як провідники інклюзивного

навчання, оволоділи знаннями та вміннями, необхідними для розробки та

освоєння технологій інклюзивного навчання і їх творчого використання в

професійній діяльності, вони повинні зрозуміти сутність поняття «технології»

взагалі і технології інклюзивного навчання зокрема. Знати які технології

існують, яку вони мають структуру, як потрібно із усіх численних технологій

вибрати необхідну, що дозволить найбільш ефективно вирішити конкретне

професійне завдання .

Однією з причин розбалансованості інклюзивного освітнього простору є

суперечності існування між дітьми з особливими потребами та суспільством.

Від вирішення цієї кардинальної проблеми багато в чому залежать темпи

інклюзивного процесу, його ціннісні орієнтири та духовні принципи.

Технології інклюзивного навчання виступають як науково місткий ресурс,

використання якого дозволяє не лише вивчати і передбачати різноманітні

освітні зміни, а й активно впливати на життя тих, хто перебуває в

інклюзивному процесі та отримувати ефективний прогнозований результат .

9

Необхідність технологізації в сфері інклюзивної освіти зумовлена тим,

що проникнення егалітарних, договірних аспектів у всі види взаємовідносин,

гуманізація свідомості і діяльності зробили актуальними питання про перегляд

зв'язків між людьми з раціональної точки зору в напрямі ефективності та

прагматизму.

Процес технологізації з різних напрямів діяльності розвивається уже

давно, в т. ч. і в педагогіці, розроблені ефективні освітні технології, але що

стосується інклюзивного навчання тут існує велика прогалина яку необхідно

найближчим часом наповнити відповідними технологіями. Специфіка

технологічного підходу в інклюзивній освітній галузі полягає в тому, що

перетворенню піддається не тільки педагогічний процес в цілому і окремі його

напрями, а також професійні та загальнолюдські стосунки, і все це вказує на

складність створення технологій інклюзивного навчання.

Інклюзивні освітні технології - це тип технологічного процесу, який

заснований на відносинах не об;єкта і суб;єкта, а значною мірою на відносинах

«суб;єкт - суб;єкт», де без підтримки учасників освітнього процесу, без згоди

навчального закладу, дитини із порушеннями слуху, сім;ї та найближчого

оточення не можливо забезпечити ефективність навчального результату.

В чому ж сутність поняття «технології» та «технології інклюзивного навчання».

Технологія (від грец. techne - мистецтво, майстерність, вміння + logos -

вчення) система знань про способи та засоби обробки і якісного перетворення

об;єкта.

В сучасному понятті «технології» виділяють три аспекти:

а) науковий: технологія являє собою науково-розроблене рішення певної

проблеми, ґрунтується на досягненнях теорії і практики;

б) формально-описовий: технологія - це модель, опис цілей, змісту, методів,

засобів та алгоритмів дій, що застосовуються для досягнення запланованих

результатів;

в) процесуально-дієвий: технологія - це сам процес реалізації діяльності,

послідовність та порядок функціонування і зміни всіх його компонентів, в тому

числі об;єктів і суб;єктів діяльності.

Впровадження технологій інклюзивного навчання - складний і

динамічний процес переведення теоретичних концепцій в практичну площину

застосування.

Технології інклюзивного навчання - це система знань про оптимальні

форми, методи, засоби та способи організації навчання дітей з особливими

освітніми потребами.

Впровадження технологій інклюзивного навчання складається з:

• підготовки виконавців та організації їх роботи;

• координації різноманітних суб'єктів (галузевого міністерства, академії наук та

наукових шкіл, навчальних закладів різного рівня, окремих виконавців чи

груп);

• надання науково-методичної допомоги спеціалістам;

• контролю за діяльністю суб'єктів впровадження інклюзивних технологій;

• аналізу процесу технологізації;

• коригування цілей (для врахування специфіки нозологій дітей з особливими

потребами та технічних засобів для проведення освітнього процесу);

• організації інформаційного забезпечення та обслуговування процесу

впровадження.

Донедавна навчання та виховання учнів із порушеннями слуху

здійснювалось у спеціальних навчальних закладах, професійно-технічних

навчальних закладах, індивідуально. Після реалізації ряду міжнародних актів

цей процес перевели в площину загальнодержавного забезпечення інклюзивної

освіти в навчальних закладах всіх рівнів. Педагогічні працівники, які залучені

до організації та проведення навчально-виховного процесу на засадах інклюзії

зіштовхуються з великими проблемами.

Включення дитини з особливими освітніми потребами в інклюзивне

навчання не обмежується лише присутністю в інтегрованих групах. З самого

початку інклюзивного навчання, учень із порушеннями слуху в навчальному

закладі включається в цілісну органічну систему багатоаспектних

взаємовідносин, які відбуваються в постійній динаміці та розвитку і дозволяють

кожному з учасників цього процесу бачити власні перспективи.

Розглядаючи аспекти організації інклюзивного навчання слід зробити

акцент на головних його засадах: архітектурна безбар'єрність освітнього

середовища; доступність форм навчання та освітніх послуг; запровадження

спеціальних технологій, адаптивних технічних засобів навчання; поєднання

традиційних та інноваційних підходів до навчання; індивідуалізація та

адаптація навчальних програм, навчально-методичних матеріалів, підручників з

врахуванням нозологій учнів із порушеннями слуху; створення сприятливих

умов для їх адаптації, самовизначення та самореалізації; забезпечення

соціально-психологічної та медично-фізичної реабілітації; тощо.

Зважаючи на це визначено технології впровадження інклюзивного

навчання в систему освіти України, які за сутністю своєї діяльнісної

характеристики повинні забезпечувати інклюзивний процес у навчальних

закладах всіх освітніх рівнів.

Правові технології - це нормативно-правові акти, що забезпечують

право на освіту учнів із порушеннями слуху та юридично врегульовують

механізми забезпечення цього права. На сучасному етапі в Україні існує велика

кількість нормативно-правових актів, щодо захисту прав людей з особливими

потребами, в т.ч. і права на освіту, але відсутні чіткі механізми забезпечення та

контролю за їх виконанням. Саме тому склалася негативна практика того, що на

теоретичному рівні та етапі прийняття законодавчих актів все ніби

враховується, а на практиці не дає позитивних результатів, або взагалі не

виконується. І головні аспекти криються в нечіткості визначених механізмів і

виконавців та термінів виконання, за якими настає форма відповідальності.

Необхідно щоб наслідки заохочення або стягнення були невідворотними, а

механізми їх чіткими та прозорими для всіх учасників цього процесу.

Організаційно-управлінські технології - забезпечують реалізацію

державної політики в галузі інклюзивного навчання, виконання вимог

нормативно-правових актів стосовно організації та забезпечення освіти для

учнів з порушеннями слуху; створення умов для їх розвитку, виховання та

навчання; соціальний захист, охорону життя та здоров;я кадрове і програмно-

методичне, інформаційне та матеріальне забезпечення учасників інклюзивного

процесу; контроль за діяльністю, документально-інформаційне забезпечення

нормативної та інноваційної діяльності.

Ставши на шлях впровадження інклюзивного навчання, на жаль, немає чітко

вибудуваної організаційно-управлінської моделі, на галузевому, регіональному

та безпосередньо на рівні навчального закладу, а саме: якщо навчальний заклад

взявся впроваджувати інклюзію, то хто на рівні адміністрації навчального

закладу, факультетів, кафедр, циклових комісій будуть відповідати за цей

процес і які повноваження передбачені. Які додаткові управлінські структури

необхідно створити та які посадові обов;язки будуть у учасників інклюзивного

процесу.

Хто, і на якому рівні буде забезпечувати матеріальні та інтелектуальні

ресурси що будуть спрямовані на вирішення поставлених завдань. Які форми

звітності та їх терміни подачі передбачені, тощо.

13

Економічні технології - це забезпечення відповідним фінансуванням

всіх процесів інклюзивного навчання. Впровадження будь чого нового,

потребує виваженості та розрахунків. Впровадження інклюзивного навчання –

це робота колективу в нових особливих умовах праці. Різні нозології

потребують індивідуальних підходів щодо організації навчально-виховного

процесу і науково-творчого підходу не тільки до навчання, а й інших

супровідних процесів, без яких неможливо сподіватися на успіх. Якщо

вихователь, вчитель чи викладач працюють в фізично здоровому середовищі, то

тут нормативи оплати праці в навчальному, методичному виховному та

організаційному процесі чітко виписані, нормовані і фінансово підкріплені, тоді

як робота з учнями із порушеннями слуху вимагає від всіх структур, а особливо

від педагогічних кадрів більше часу та творчих затрат щоб донести до цієї

категорії навчально-методичний матеріал. Необхідна трансформація форм

контролю та їх змісту з врахуванням нозологій учасників навчального процесу.

І без зміни тарифів, що існують при роботі з фізично-здоровим середовищем,

нам не зрушити цей процес в сторону ефективності та позитивних результатів.

Педагогічні технології - планування та здійснення навчання відповідно

до нозологій та особливостей учасників навчання та забезпечення перетворення

педагогічного процесу на цілеспрямовану діяльність інклюзивного процесу.

В організації інклюзивного навчального процесу ключову роль відведено

педагогічному супроводу, який передбачає оптимізацію викладання

навчального матеріалу учнів із порушеннями слуху у максимально прийнятній

для них формі, впровадження сучасних педагогічних технологій навчання,

забезпечення навчально-методичними матеріалами. Для цього педагогів

необхідно забезпечити: стандартизованими індивідуальними планами,

методиками викладання на кожен вид нозології; спеціальними технологіями та

технічними засобами для репрезентації навчального матеріалу в адаптованому

вигляді: вербальному, візуальному, звуковому, електронному. Дуже важливу

роль в педагогічних технологіях відіграє тьюторство.

Тьюторський педагогічний супровід - це індивідуальна педагогічна

форма підтримки навчання учнів із порушеннями слуху.

Тьютори-педагоги допомагають при користуванні технічними засобами

навчання та технікою, трансформують навчально-методичні матеріали в

адаптовану форму залежно від нозології та групи інвалідності учасника

інклюзивного процесу .

Без забезпечення цих головних аспектів навчально-виховний процес

може перетворитися на певну форму профанації, що може завдати непоправних

наслідків учасникам інклюзивного процесу.

Інформаційні технології - забезпечення інформацією не тільки всіх

учасників інклюзивного навчання, а й тих хто в опосередкованій формі може

бути дотичний до нього. Налагодити інформаційно-методичні форми обміном

досвідом учасників інклюзивного процесу. Щоб тиражувати позитивні

результати та викорінювати негативні з навчального процесу необхідно

запровадити системний обмін досвідом. Велику роль в цьому відіграють

технічні засоби передачі інформації і можливість технічно їх

тиражувати та розповсюджувати. Саме це забезпечить процес системністю,

послідовністю та наступністю.

Психологічні технології спрямовані на підвищення ефективності

навчання на підставі вирішення психологічних проблем учасників

інклюзивного процесу та набуття ними навичок, що покращать їх адаптацію до

навчального процесу.

Психологічна підтримка відбувається на підставі: психологічної

діагностики за видом нозології та створенні індивідуальних програм

психологічного супроводу учасників процесу; надання психологічних

консультацій; проведення групової роботи: психотерапевтичних тренінгів,

семінарів, котрі сприяли б вирішенню учасниками процесу психологічних

проблем та набуттю необхідних навичок для ефективної адаптації до умов

15

навчання; виявлення та усунення складнощів взаємодії учасників інклюзивного

процесу, тощо.

Соціальні технології - спрямовані на забезпечення соціалізації учнів із

порушеннями слуху, зокрема їх соціально-побутової, соціально-педагогічної,

соціально-культурної та соціально-трудової адаптації, подолання їх соціальної

ізоляції, сприяння збереженню і підвищенню соціального статусу та залучення

до сфер суспільного життя. Важливу роль в цьому процесі відіграє залучення

системи соціального захисту на економічну підтримку, забезпечення людини з

особливими потребами відповідними видами соціальних послуг, допомог,

субсидій, тощо. Ключову роль в організації інклюзивного навчання відіграють

тьютори, що забезпечують соціальний супровід в інформаційному,

архітектурному і транспортному просторі не тільки навчального закладу.

Оскільки проблема бар;єрності освітнього середовища ще далека від

вирішення, учням з порушеннями слуху може знадобитися допомога тьютора-

супроводжувача. Головною метою соціального тьюторського супроводу -

допомога дитині з особливими потребами у розв;язанні індивідуальних,

соціально-побутових, економічних, інформаційних та транспортних проблем в

процесі інклюзивного навчання.

Медико-реабілітаційні технології - покликані забезпечити медико-

реабілітаційний супровід та спрямовані на підтримку, збереження і

відновлення фізичного здоров;я учасників інклюзивного процесу. Її складовими

є невідкладна медична допомога, консультативно-профілактична та

реабілітаційно-відновлювальна підтримка і передбачає: створення в

навчальному закладі та організацію роботи медичного кабінету і

реабілітаційної зали з відповідним оснащенням; постійний контроль за станом

здоров;я учнів із порушеннями слуху; розроблення індивідуальних програм

фізичної реабілітації на основі рекомендацій МСЕК; медичний супровід

спортивних та культурно-масових заходів; організацію наукових досліджень;

підвищення кваліфікації педагогічних працівників інклюзивних груп з надання

невідкладної медичної допомоги та основ медичних знань, тощо.

Технічні технології - передбачають забезпечення особливими

технічними засобами учасників інклюзивного навчання в залежності від виду

нозології, а саме: спеціалізований технічний супровід навчання, метою якого є

забезпечення адаптивними технічними засобами та спеціальними технологіями

навчання. Застосування технічних технологій повинно компенсувати

функціональні обмеження учнів із порушеннями слуху, які утруднюють

пересування в освітньому просторі та унеможливлюють сприйняття ними

навчального матеріалу.

Адаптивні технічні засоби навчання – це програмно-апаратне

забезпечення, що містить увесь арсенал сурдо-, технічного та іншого

спеціалізованого обладнання залежно від нозології учасників інклюзивного

навчального процесу. Важливу роль в організації інклюзивного навчально-

виховного процесу відіграють також спеціальні технології навчання

комп’ютерні, інформаційні, мультимедійні, тощо.

Архітектурні технології - передбачають усунення перешкод-бар'єрів

середовища, в яких живе та навчається учасник інклюзивного процесу.

Безбар'єрне середовище є основною передумовою інтеграції учнів із

порушеннями слуху у суспільство, їх доступу до повноцінної освіти,

працевлаштування, усунення соціально-побутових форм ізоляції. Перешкоди з

якими зіштовхуються діти з обмеженими можливостями класифікуються як

явні та приховані. До явних відносяться: фізичні (архітектурні бар;єри,

недоступний транспорт); інформаційні (коли формат подачі інформації може

робити її недоступною, наприклад, коли для учнів з порушеннями слуху

наявний тільки звуковий сигнал без наочного). Приховані перешкоди можуть

носити інституційний характер (законодавчо виписано про неможливість

здійснення якоїсь дії із-за заборони або не передбачення законодавством) та

поведінковий (коли через відношення суспільства або органів місцевого

самоврядування неможливо вирішити питання). Саме недотримання

архітектурної доступності, заважає сьогодні учням із порушеннями слуху

відчувати повноправними членами суспільства, що обмежує їх при отримання

послуг, тощо.

Зважаючи на технології, які ми охарактеризували можна стверджувати, що

чіткість та забезпечення кожної з них відповідним інструментарієм створить

умови для впровадження інклюзивного навчання в систему освіти України.

 

#ДОЛАЄМО БАР'ЄРИ РАЗОМ
#OvercomeBarriersTogether
@OvercomeBarriersTogether
 

Источник: Гачук Олена Валеріївна

Предыдущие статьи