Сучасний навчальний процес вимагає до себе особливої ​​уваги, застосування нових педагогічних технологій.

Сучасний навчальний процес вимагає до себе особливої ​​уваги, застосування нових педагогічних технологій.

Сучасний навчальний процес   вимагає до себе особливої ​​уваги, застосування нових педагогічних технологій.
І особливо це стало помітно з появою Інтернету. Викладачі, удосконалюючи свій професіоналізм і наповнюючи методичні скарбнички,

15.03.15

все більш відчувають потребу в методичній підтримці з проведення уроків із застосуванням Інтернет-технологій.  Незважаючи на те, що в педагогіці розроблені та апробовані різні моделі проведення уроку із застосуванням широкого кола педагогічних технологій,  досконалих моделей на сьогоднішній день немає, і викладачі, як і раніше, знаходяться в пошуку.

З появою можливості використання технічних та інформаційних засобів на уроках, викладач розмірковує про можливості використання того чи іншого нового технічного засобу для вирішення дидактичних завдань уроку.

Засоби навчання

Засоби навчання – це  невід'ємний компонент технології навчання, його інформаційно- предметного забезпечення. Дідактичні засоби  призначені для кожного суб'єкта навчання (для викладача та учня). Викладач використовує необхідні дидактичні засоби для більш ефективної реалізації цілей освіти. Учні використовують доступні дидактичні засоби за індивідуальними потребами.

Розвиток комп'ютерної техніки призвів до нового осмислення їх ролі в освітньому процесі. Це знайшло відображення зокрема в тому, що сформувалося поняття інформаційної технології навчання.  

Одним з вирішальних факторів ефективного використання засобів інформаційних технологій у навчально-виховному процесі є знання і вміння викладача, що застосовує ці технології, раціонально поєднуючи їх з традиційними.

Новий напрям у створенні ефективних комп'ютерних засобів навчання пов'язаний з розробкою предметно-орієнтованих середовищ, що дозволяють реалізувати діяльнісний підхід до навчання і надати йому дослідницький характер. З розвитком світових комп'ютерних мереж   формується поняття мережевих засобів навчання (на відміну від комп'ютерних).

Сучасні учні – аборигени цифрового світу - повсякденно користуються послугами всесвітньої глобальної мережі Інтернет. Вони почувають себе в ній, як «риба в воді». Було б помилкою недооцінювати можливості інтерактивного спілкування, соціальних спільнот, і не пристосувати все це для навчання.

У зв'язку з цим можливе виділити наступні категорії засобів, які викладач може використовувати в процесі традиційного навчання або в ході навчання із застосуванням Інтернет-технологій, що дозволяють  використовувати в роботі соціальні сервіси всесвітньої павутини Інтернет (Web 2.0), що надають можливість організації безпечного пошуку інформації, розміщення інформації в блогах, спільного редагування документів, розміщення фотографій , презентацій, реалізації Вікі-проектів (Вікіпедія ) і т.і.

Одним з вирішальних факторів ефективного використання засобів інформаційних технологій у навчально-виховному процесі є знання і вміння викладача, що застосовує ці технології, раціонально поєднуючи їх з традиційними.

Які саме технології можна використовувати?

- «Livejournal» («живий журнал" або "блог"), де кожен житель планети Інтернет може створити і надалі вести свій публічний живий журнал, в якому він може залишати записи про події в його реальному чи віртуальному житті, про те, які освітні ресурси він використовує і які проблеми вирішує. Кожне повідомлення, опубліковане в блогах, має свою URL-адресу, за якою до повідомлення можна звернутися і залишити свій коментар в  мережному щоденнику. Тут можна обговорювати освітні ресурси, проблеми з вивчення певної теми навчального плану, розміщувати додаткові  матеріали (лекції, завдання та ін.)

-  «Wiki » (« Вікі ») - це своєрідна колекція взаємопов'язаних між собою записів. Це інформаційний осередок для швидкої гіпертекстової взаємодії, в якій розміщується текст (автоматично зберігається як гіпертекст). Суб'єкти навчання мають можливість реалізовувати проекти під певною назвою, самостійно розміщувати та редагувати власні напрацювання, судження, питання.

- «Вікіпедія» - це своєрідна модель гіпертексту, в якій кожен з його учасників має право на  редагування інформації.

- « Netvibes » (« Нетвібси ») - віртуальні комп'ютерні робочі столи для суб'єктів навчання , які кожен учень і викладач формує самостійно, виходячи з власних потреб і звичок. Створений користувальницький інтерфейс має особисті налаштування для власного комп'ютера  користувача даного сервісу.

- «Delicio» («Делішес», (російський аналог – БобрДобр) - за допомогою даного сервісу можна зберігати закладки на веб-сторінках. Наприклад, вся навчальна група може пройти реєстрацію і колективно зберігати закладки на найцікавіших ресурсах за певною темою, що вивчається з навчальної дисципліни, здійснюючи подорож по Інтернет. Особливо ефективне використання даного сервісу при виконанні проекту, що  дозволяє спільно формувати інформаційний вузол.

- «Flickr» («Флікр») - має соціальне призначення і призначений для зберігання і подальшого спільного використання цифрових зображень (фотографії і картинки з досліджуваної теми).  Можливо залишати коментарі, ключові слова і  спільно використовувати в ході навчального процесу.

- «Youtube» («Ютуб») - також має соціальне значення, передбачає зберігання, перегляд, обговорення цифрових відеофрагментів. Дуже значимий сервіс при організації дослідницької, краєзнавчої роботи, обговоренні методичних аспектів організації навчальної діяльності.

Крім цього, є можливість використовувати сервіси, що базуються на системі протоколів Інтернет (стек протоколів TC /IP : поштові (SMTP, POP3, IMAP4), гіпертекстові (HTTP), телекомунікаційні (Skype), передачі файлів (FTP).

Цікавоє є можливість використовувати різного роду спеціальне програмне забезпечення: програми обміну швидкими повідомленнями (Miranda IM, Jimm, ICQ, QIP, Mail.ru Агент, MSN Messenger, Yahoo, Messenger), організації спілкування відвідувачів веб-сайту (форум , чат).

Кожному викладачу знайомі засоби навчання, які можливо використовувати в процесі традиційної форми організації навчального процесу. Разом з тим, у більшості викликає утруднення моделювання уроку із застосуванням Інтернет-технологій. У ході проектування уроку важливо оптимально точно зробити вибір засобів навчання, які проектуються з урахуванням загальних законів дидактики, рівня підготовленості учня до сприйняття навчальної інформації та специфіки навчальної дисципліни. Інтернет до засобів навчання не відноситься, однак, Інтернет надає можливість використовувати інформаційно-освітнє середовище, настільки необхідне для вирішення дидактичних завдань уроку, спрямованих, насамперед , на збільшення часу спілкування учнів і викладача під час уроку. Інтернет-технології дають можливість педагогу перейти від традиційного мовлення на уроці до обговорення проблем у ході дискусій, організації продуктивної самостійної роботи учнів, залученню додаткових ресурсів на етапі досягнення поставленої мети уроку .

Аналіз ресурсів та послуг, доступних в Інтернет суб'єктам сучасної освіти (педагогу і учню ), дозволяє визначити дидактичні властивості мережі Інтернет. Послуги Інтернет можна розбити на три групи. Перша група - інформаційні послуги: рекламна інформація (електронний каталог; анкетування користувачів, електронна пошта (одержання послуги); електронні конференції (знайомство з  інформації); електронні газети і  ресурси) ; електронні бібліотеки ;  журнали; статистика і інш ; інформаційні колекції.

Друга група – інтерактивні послуги. Серед дидактичних властивостей Інтернет звертають на себе увагу технологічні можливості Інтернет, тобто здатність передавати інформацію з певною швидкістю, здатність реалізувати інтерактивність спілкування суб'єктів навчального процесу. Для освітнього процесу важливий діалоговий тип спілкування, який мотивує учнів до обговорення навчальних ситуацій.

Зупинимося на чотирьох Інтернет-технологіях, що надають можливість спілкування суб'єктів навчання на відстані в освітніх установах будь-якого типу, доступні всім користувачам мережі Інтернет:

·        Електронна пошта - здатність не тільки передавати інформацію (текст, звук, зображення) на будь-які відстані, але і зберігати структуровану інформацію у провайдера послуги, у відправника і одержувача електронної пошти ; вести базу даних адрес кореспондентів і т.і. Разом з тим, педагог повинен пам'ятати, що учні обмінюються інформацією недосконалою літературною мовою. Методично грамотно буде використовувати дану технологію на уроках української мови,  літератури,  іноземної мови,  інформатики та інформаційних технологій, спецтехнології з метою прищеплення культури організації листування в різних жанрах (особиста, ділова та інш.) і використовувати певний сленг в процесі листування з однолітками, друзями, вчителями, батьками тощо.

На своїх уроках, я, наприклад, часто використовую можливості електронної пошти, надсилаю учням завданнями для виконання,  отримаю від них листи з запитаннями, виконані завдання. Особливо це важливо для учнів, які за різними обставинами не відвідували урок з тієї чи іншої теми.

·        Skype-технологія  – реалізує те саме живе спілкування суб'єктів навчання, що знаходяться на відстані один від одного, без якого навчальний процес не може бути ефективним. Дана технологія дозволяє реалізувати об'єднання додаткових суб'єктів навчання різних навчальних закладів (учнів і кваліфікованих педагогів) для вивчення певної теми навчального плану.  Ця технологія ефективна при проведенні відкритих уроків, так як на уроці немає сторонніх осіб, а всі вони спостерігають хід уроку або в окремому кабінеті, або на своїх робочих місцях. Skype-технологія дає можливість проводити методичні об'єднання, методичні або педагогічні ради, батьківські збори, класні години та інш. для двох і більше навчальних закладів за заздалегідь затвердженою проблемою. Skype- технологія є потужним засобом для підвищення кваліфікації педагогів: викладачі можуть спілкуватися один з одним на етапі підготовки до уроків, можуть обмінюватися ефективно використаними на уроках ресурсами ,  методичними знахідками і творчими ідеями. Дуже важливим виховним прийомом буде використання певних етичних правил спілкування між учасниками обговорення проблеми. У даному випадку необхідно використовувати послугу модератора. Наприклад, сайти, створені для викладачів певного профілю. НМЦ ПТО в Одеській області створено такі сайти для викладачів фізики, інформатики. В ДНЗ ОЦПТО всі викладачі користуються сервісом Google+.

·        Електронні конференції – можуть  бути проведені в реальному часі, а також з відстроченим доступом до матеріалів конференції. Дидактичним аспектом є залучення учасників конференції у вільні дискусії, бесіди в режимі реального часу. Можливо також використання в рамках конференції проведення дискусії в письмовому вигляді (ЧАТ , форум). Учасники конференцій, як правило, є активними суб'єктами навчання, так як для учня при обговоренні певної теми більш значущою є модель «партнера в спілкуванні» або «віртуального співрозмовника», ніж гіпертекстова модель подання навчального матеріалу. Участь в електронних конференціях рекомендується проводити педагогам будь-яких предметів, але з розумною обережністю, додатковою підготовкою учасників до спілкування, а також педагогічної доцільністю у зв'язку з тим, що, по-перше, потрібен модератор, по-друге, потрібна додаткова підготовка учасників.

·        Третя група – пошукові послуги. Для пошуку інформації в мережі використовуються спеціальні пошукові служби. Зазвичай пошукова служба - це компанія, що має свій сервер, на якому працює якась пошукова система.  В даний час у вітчизняних ресурсах діє досить багато пошукових систем. Найбільш поширені з них це: Google, Yandex, Rambler, Meta, Nigma (моя улюблена) та ін. Пошукові системи щодня каталогізують текстову інформацію, щоб користувачі мережі Інтернет в каталогах пошукових систем могли легко знайти необхідну інформацію. Пропонуємо базовий алгоритм пошуку інформації:

1. Визначити, до якого розділу відноситься згадана інформація .

2. Визначити, який саме пошуковий сервіс краще використовувати.

3. Виявити основні слова (або словосполучення), які характерні для тієї інформації, яку шукаєте. Спробуйте виявити ключові слова.

4. Задаючи окремі слова і фрази, необхідно враховувати мову запитів, оператори пошуку, логічні зв'язки шуканих слів і т.п. елементи, які роблять пошук значно ефективнішим.

5. Якщо відома точна фраза з шуканих матеріалів, використовуйте її як цитату.

6. Після проведення пошуку по першому запиту, якщо видано досить велику кількість документів , можна звужувати коло пошуку , але перед цим необхідно встановити галочку : « Шукати в знайденому » і ввести хоча б одне нове слово чи обмеження.

7. Грамотно розташовувати матеріал і проводьте його сортування по зручним ознаками («відсортовано за релевантністю» (найбільш доцільно), «відсортовано за датою» та ін.) Це помітно прискорить подальшу обробку матеріалу.

8. Фіксувати всі цікаві знайдені адреси документів в Інтернеті.

При цьому варто враховувати, що жодна з баз даних Інтернету не є всеосяжною, і якість наданої інформації має потребу в критичній оцінці.

Найбільш часті проблеми, з якими стикається викладачі і учні при організації пошуку потрібної інформації:

• По сформованому запитом необхідний ресурс не буде виявлений пошуковою машиною, якщо дані ресурси відсутні в Інтернеті. Вся справа в тому, що не всі створені людством ресурси є ресурсами Інтернет , або вибрана користувачем мережі Інтернет пошукова система не має в своєму каталозі певного ресурсу.

• Якщо в англійській мові деякі слова мають безліч різних значень, то українська мова  відрізняється багатством морфологічних варіацій слів, а для повноти пошуку потрібного ресурсу необхідно враховувати ще й синоніми.  Це часта помилка, з якою стикається користувач мережі Інтернет.

Автономні пошукові дозволяють за допомогою одного запиту звернутися одночасно до кількох засобів пошуку та отримати список www - документів з декількох джерел.  Крім прямої користі пошукових систем, їх можна використовувати нетривіально, а саме на уроках іноземної мови (насамперед, англійської), для повноти використання лексики можна використовувати в конкретних мовних ситуаціях. (Викладач ДНЗ ОЦПТО Чернова Д.А. презентувала свій досвід по роботі з інтернет-конспектування при вивченні англійської мови на обласні методичній секції викладачів іноземної мови). Тут дуже доречний механізм пошуку Інтернет-ресурсів за ключовими словами. Крім того, запит на пошук певного ресурсу можна уточнити додатковими ключовими словами. Таким чином, прийом пошуку ресурсів в мережі Інтернет дає можливість оперативно знаходити необхідні тексти для навчального процесу , враховує мотивацію учасників навчального процесу. Даний прийом використання метапоіскових систем можна використовувати як на етапі підготовки до уроку, так і безпосередньо під час уроку.

·        Четверта група – учнівські веб-спільноти на базі сервісів веб 2.0

Серед складових веб 2.0 слід виділити такі явища, як веб-спільноти та соціальні мережі, які є наріжним каменем формування та розвитку інформаційного суспільства. Саме веб-спільноти у різноманітних проявах є необхідною складовою систем електронного урядування, контролю за діями учнів та викладачів, дистанційної освіти, формування енциклопедичних джерел інформації, систем електронного бізнесу, електронних засобів масової інформації, культурних та етнічних осередків у мережі. Віртуальні спільноти є популярним і важливим чинником розвитку інформаційного суспільства, впливають на формування громадської думки, є зручним і ефективним середовищем обміну інформацією, основою систем електронного урядування та дистанційного навчання. Серед існуючих типів віртуальних спільнот увагу привертають віртуальні спільноти на основі веб-форумів, які на відміну від інших типів спільнот характеризуються відкритістю, доступністю та інформативністю.

Віртуальна спільнота, інтернет-спільнота (Virtual community, On-line community) – соціальна група людей, котрі комунікують та взаємодіють через Інтернет за допомогою спеціалізованих сервісів та сайтів у WWW.

За допомогою веб-спільнот я проводжу з учнями спільну роботу над проектами (останній проект – «Захист від СПАМУ»), дискусії, обговорення цікавих питань на форумах.

Це дає змогу зацікавити учнів процесом навчання, формує сталий інтерес до навчальних дисциплін,  сприяє активному засвоєнню знань та навичок, формує інформаційну культуру учнів.

На своїх уроках я використовую Українські соціальні мережі:

·         Folk — мережа для неформального спілкування;

·         Connect.ua  та Vkontakte.ru — молодіжні соціальні мережі;

·         Profeo — ділова соціальна мережа для професіоналів;

·         Українські науковці у світі — соціальна мережа для науковців;

·         Ukrainci.org — неполітична блого-соціальна мережа «Ми – Українці!»

Источник: галина гребенькова

Предыдущие статьи
  • 14.03.15 НЕ ЗАЛИШАЙТЕСЬ БАЙДУЖИМИ!
    НЕ ЗАЛИШАЙТЕСЬ БАЙДУЖИМИ!

    Ця маленька і безхитрісна історія про двох дівчат. Вони з різних країн, абсолютно несхожою культурою та менталітетом, але їх об’єднала одна спільна мета – допомога дітям, які постраждали на Донбасі.

    Полная версия статьи
  • 09.03.15 «ТВОРЧІСТЬ ТАРАСА – НАША СИЛА Й ОКРАСА»
    «ТВОРЧІСТЬ ТАРАСА – НАША СИЛА Й ОКРАСА»

    ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти» ніколи не залишається осторонь Шевченківських дат і щорічно викладачі та учні вшановують пам’ять генія пензля і пера різноплановими заходами.

    Полная версия статьи
  • 28.02.15 ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!
    ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

    Саме цими словами Україна проводжала в останню путь своїх синів та дочок. Тих, хто загинув за свою країну, за свій народ. Знову від нас пішли найкращі. Ті, для кого "справедивість", "гідність", "свобода", "Україна" були не просто словами, а сенсом...

    Полная версия статьи