ОПЕРАЦІЯ «ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ»

ОПЕРАЦІЯ «ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ»
Розмежування повноважень МОН регіональних органів управління освітою, а також передача значної частини функцій міністерства у регіони – саме такий шлях пропонується у концепції розвитку професійно-технічної освіти,

20.01.15

яку МОН нещодавно презентувало на засіданні правління Української асоціації районних та обласних рад у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва. 

Перевагами децентралізованої системи у міністерстві вбачають її гнучке пристосування до регіональних потреб з урахуванням місцевих тенденцій, надання більшої підтримки місцевими органами влади і роботодавцями і впровадження джерел багатоканального фінансування системи.

Розподіл повноважень

Як і які управлінські функції будуть закріплені за центром, а які – за регіонами? Однозначно відповісти важко. Як варіант, МОН пропонує, що освітнє відомство зможе максимально зосередити свою увагу на розробленні державної політики у сфері ПТО, удосконаленні законодавства, розробленні вимог до якості і єдиних підходів до оцінки процесів і результатів навчання.

При цьому регіональні органи управління освітою за умови реалізації децентралізації займатимуться, наприклад, розробленням та реалізацією регіональної стратегії у сфері ПТО, формуванням держзамовлення, здійсненням ліцензування діяльності ПТНЗ і кадровим забезпеченням системи.   

Не рубати з плеча

В інформаційно-аналітичних матеріалах, що були презентовані учасникам засідання, ідеться, що в умовах децентралізації надзвичайно важливою буде повна передача ПТНЗ функцій організації, здійснення та надання освітніх послуг. Це передбачатиме їхню фінансову та господарську автономію. 

У МОН визнають, що в процесі децентралізації здійснюватиметься оптимізація мережі закладів – укрупнення, злиття тощо. Пропонується оптимізувати мережу професійно-технічних навчальних закладів та видатки на її утримання за рахунок створення крупних багатопрофільних регіональних центрів професійної освіти".

Але при цьому рубати з плеча не планують, зазначаючи, що в українських реаліях необхідно буде зважено підходити до цієї процедури, адже попередня така практика не дала бажаних наслідків. До вирішення цих питань у МОН пропонують залучити роботодавців, щоб за їхньої участі створити на базі малокомплектних закладів центри підготовки робітничих кадрів із застосуванням дуальної системи навчання, вже починаючи з першого тижня навчання.

Для сприяння та надання допомоги у децентралізації при МОН України планують створити відповідну координаційну раду з представників Федерації роботодавців, профспілок, самоврядування ПТНЗ.

У ринкових умовах

А тепер щодо власне концепції – у ній ідеться про те, що система ПТО повинна відповідати сучасним ринковим умовах. Тут саме пропонують конкретні кроки. Наприклад, оновити «Положення про навчальне господарство». При цьому передбачити виведення із обслуговування Держказначейства рахунки спеціального фонду ПТНЗ, а також внести зміни до Бюджетного Кодексу щодо можливостей використання коштів від господарської діяльності навчальних господарств на потреби «основної» діяльності. Уточнимо – йдеться не лише про ремонти, модернізацію чи придбання сільгосптехніки, паливно-мастильні матеріали, а й придбання ліцензійного програмного забезпечення, мультимедійного обладнання, комп’ютеризацію лабораторій і кабінетів спеціальних предметів і т.д. 

Автори концепції не обійшли увагою й нові організаційні форми, зокрема науково-навчально-виробничі комплекси підприємств і ПТНЗ, регіональні освітні і професійно-освітні кластери. Пропонують також передбачити відкриття сучасних інноваційних навчально-практичних центрів з дольовою участю підприємств, наукових установ, ВНЗ і ПТНЗ регіону чи міста.

У планах – розробка положення «Про регіональний професійно-освітній округ» як новітню модель ефективної підготовки робітників на депресивних територіях.

Є у концепції і реверанс у бік працедавців. Зокрема пропонується передбачити пільгове оподаткування роботодавців, які підтримують ПТНЗ і розробити механізм стимулювання підприємств, що приймають учнів на практику та стажування і створюють робочі місця. При цьому автори пропозицій пропонують використати зарубіжний досвід, зокрема Данії та Нідерландів, зокрема щодо організації галузевих та регіональних фондів фінансування навчання, які можуть фінансуватись як роботодавцями так і працівниками.

Удосконалення фінансування

Щодо фінансування ПТНЗ, то в концепції пропонується кілька досить сміливих кроків. Наприклад – впровадження методу фінансування за кінцевими результатами: як за обсягом прийому, так і працевлаштування й закріплення випускників закладів на виробництві. При цьому у концепції констатують, що застосування такої практики потребує ефективної і дієвої системи моніторингу. 

Передача функцій оперативного управління ПТНЗ на місцевий рівень потребує внесення змін до Бюджетного Кодексу, визнають автори концепції. Зокрема – у частині фінансування закладів з бюджетів різних рівнів, запровадження диференціації фінансування ПТНЗ залежно від матеріалоємності та складності підготовки. 

Вище ми вже згадували, що однією з переваг децентралізованої системи повинне стати запровадження механізмів багатоканального фінансування професійно-технічних навчальних закладів. В концепції закладено й відповідний крок – внесення змін до статті 4 «Сфери застосування державно-приватного партнерства» Закону України «Про державно-приватне партнерство» у частині доповнення переліку зазначених у статті сфер – освітою.

Водночас, у МОН вважають за доцільне скорочення обсягів державного замовлення на підготовку кадрів, що є не конкурентоздатними, незатребуваними або дублюють професії, за якими здійснюється підготовка у ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації.

Пряма мова

Заступник міністра освіти і науки Павло ПОЛЯНСЬКИЙ:

Ці пропозиції дають старт громадській дискусії – якою професійну освіту бачить українська громада.

Міністерство не хотіло б командувати по вертикалі аж до керівника ПТНЗ. Міністерство не хотіло б бути «транзитним сервером» для будь-яких найменших фінансових ін’єкцій в професійну освіту. За центральним органом виконавчої влади повинне залишитись вироблення змісту освіти і її філософії з опорою на громадянське суспільство.

Натомість ми бачимо, що оперування фінансовими ресурсами, права, повноваження і відповідальність мають бути зосереджені на регіональному рівні.

До цієї концепції ми закладаємо модель, яка успішно діє у багатьох європейських країнах, коли в обласному центрі чи іншому місті є професійний коледж, який готує спеціалістів зі всіх без винятку спеціальностей, котрих потребує регіон – від майстра театральної сцени до кулінара. Спрощено – професійний «міні-університет» на регіональному рівні. Причому ми застерігаємо в концепції, що жоден цвях, жодна цеглина із об’єктів нерухомості, жодна земельна ділянка не повинні вилучатись, а мають бути збережені.

За такої моделі, навчальний заклад отримує, умовно кажучи, кошторис на весь рік. І директор, місцева громада самі зможуть вирішувати, яких фахівців якої спеціальності і в який період потрібно конкретному регіону, населеному пункту.

Голова Черкаської обласної ради, голова Комісії з соціальних і гуманітарних питань Української асоціації районних та обласних рад Валентина КОВАЛЕНКО:

Ми сьогодні бачимо, що випускники ВНЗ стоять на обліку на біржах праці. Але вакансій більше саме для робітників. ПТНЗ є, кадри готуються, але знову-таки немає збалансованості між запитом ринку праці і кількістю випускників.

Сьогодні маємо недосконалі механізми управління профтехосвітою, фінансова несамостійність навчальних закладів.

Звичайно, що одним із болючих питань є затримка Державною казначейською службою поточних платежів ПТНЗ, неможливість вільного використання коштів спеціального фонду – того, що навчальні заклади заробляють самі.

Проблем багато, але що мене втішило в запропонованій концепції – хоч вона широко й деталізовано розписана, вона вміщує пропозиції практиків, які роками опікувались ПТО. Окрім того – дає рецепти вирішення цих проблем .

Але є багато питань. Наприклад, щодо оптимізації мережі, яку пропонується передати на регіональний рівень. Тут є небезпека зникнення ПТНЗ через привабливість будівель, землі, металобрухту і т.д. Але, на мою думку, запропонована концепція ПТО має право на життя.

 

Шпальту підготував Дмитро ШУЛІКІН,
газета «Освіта України»
        

Источник: http://www.proftekhosvita.org.ua/uk/news/details/6651/

Предыдущие статьи