«Поетична вітальня – зустріч із сучасним одеським письменником Станіславом Стриженюком»

це знакова фігура культурно-мистецького середовища Одеси, член Національної спілки  письменників України, лауреат літературних премій імені К.Г. Паустовського та «Золоте перо». Викладачі української мови та літератури , Поліванова .С. В. і Ніколаєва С. О., підготували "Поетичну вітальню", на яку були запрошені заступник директора з НР Романенко С.М., методист Гачук О. В., майстри виробничого навчання Чмільова Н. С. і Шкаруда Г. Й., викладачі Усова А. О., Мамінова О. П. та учні нашого центру.
     Народився С. Стриженюк в містечку Гайворон в родині хлібороба. Вчився в Одеській спеціальній середній школі Військово-повітряних сил  та Одеському політехнічному інституті, пiсля якого був направлений iнженером-хiмiком у Казахстан. Стриженюка невтримно покликали мiсця, де вiдбував солдатчину Тарас Шевченко — сотню рокiв перед тим. Якось мимоволi з’явилися вiршованi рядки. А потім почав пересилати поезiї Володимиру Гетьману до Одеси. Той оцiнював «питому вагу» строф, кращi — вiддавав у газету. З легкої руки Володимира Петровича вiршi Стриженюка потрапили до Андрія Малишка, автора безсмертної «Пiснi про рушник». Класик тепло привiтав дебютанта у пресi. Цi ж люди покликали Станiслава в Україну. Так і розпочалося творче життя видатного поета
      Почав свою розповідь Станіслав Савович з того, як  він багато подорожував в своєму житті, обійшовши пішки майже всю Америку, побувавши майже у всіх європейських країнах. Але особливу полюбив він  Прагу та Дрездон. Хоча як і всі люди підносить на п’єдестал дві столиці – Париж та Рим. Його історії подорожей були цікаві – це були феєричні враження талановитої людини про побут та прості будні іноземців, про його життя в тих містах.  Також, Станіслав Савович розповідав багато  цікавого про творче життя письменників. Особливо захопило всіх, та кількість письменників, яких при житті знав та знає поет – це  О. Малишко, М. Рильський, В. Стус, О. Гончар, П. Загребельний, Д. Павличко, Л. Костенко і т.п. та історії пов’язані з ними. Ми вичаємо на уроках творчість цих письменників, і тут до нас завітала людина, яка знала та знає їх, спілкувалася з ними.  Коли він починав будь-яку розповідь про «його знайомих», всі дивилися на С. Стриженюка і розуміли, що перед ними не просто людина, а жива історія. 
          Його досвід, талант, професійність та креатив в такі роки не залишили нікого байдужими. Він настільки молодий душею і тілом, що зрозуміло наші учні запитали, в чому ж секрет його натхнення та молодості, а секрет виявився  простий: «Потрібно кожен день закохуватися в свою дружину, як в перший раз». 
         Так  як, до нас приїхав поет, зрозуміло, що без читання віршів, ми б його не відпустили.  І ми були приємно здивовані, Станіслав Савович прочитав нам вірш, який написав того дня як відбулась зустріч та присвятив дружині.  Взагалі всі вірші, які він читав підбиралися в залежності  до життєвої ситуації, яку він розповідав, тому в них було стільки сенсу та життєвості -  це ще раз нам довело, що перед нами справжній талант.
         Загалом наша сповідальна зустріч виявилася напрочуд приємною та теплою, за чаюванням, час проминув швидко. Всі запрошенні, ще довго не хотіли відпускати поета та ставили безліч запитань, що приємно він не відмовив нікому, всім відкрито та розлого відповідав. Наприкінці зустрічі, наші талановиті учні заспівали для Станіслава Савовича  українських пісень,  зробили йому  подарунок напам’ять про наш центр та щиро подякували за ці незабутні моменти нашого життя. У відповідь поет не залишився осторонь, він похвалив наших учнів, за їх «справжній погляд і зацікавленість», подякував всьому центру за запрошення та запросив всіх нас присутніх до себе, на святкування 55-річного ювілею творчої діяльності.